metalinstryment.com
Довідник по металорізальних верстатах та пресовому обладнанні
Виробник токарного патронно-центрового верстата 1722 р. - Московський верстатобудівний завод ім. Серго Орджонікідзе, ЗІО , заснований у 1932 році.
Один із первістків верстатобудування СРСР. Вступив в дію в 1932 році. За перші 10 років освоїв виробництво 48 типорозмірів верстатів.
Токарний багаторізцевий верстат 1722 р. розроблений і запущений у виробництво в 1955 році на Московському верстатобудівному заводі ім. Серго Орджонікідзе, ЗІО .
Напівавтомат токарний багаторізцевий гідрокопіювальний 1722 призначений для обробки в центрах деталей типу валів зі складною фасонною, конусною або ступінчастою поверхнею методом копіювання шаблоном або еталонною деталі. Завдяки можливості швидкого переналагодження ці напівавтомати ефективно застосовуються не тільки у великосерійному, а й у серійному виробництві.
Заготовка, що обробляється, встановлюється в центрах передньої і задньої бабок. Ріжучі інструменти закріплюються в копіювальному та підрізних супортах, що рухаються гідроприводом.
Копіювальний супорт забезпечений системою, що стежить, що відтворює форму оброблюваної заготовки за еталоном або шаблоном, встановленому в бабках на балочці.
Підрізні супорти призначені для прорізування глибоких канавок та підрізування торців.
Керування гідросистемою здійснюється панелями, у кожній з яких знаходяться розподільні золотники, дросель, автоматичний регулятор і т.д.
Напівавтомат 1722 , володіючи високою жорсткістю, швидкохідністю та достатньою потужністю приводного електродвигуна, застосовується для високопродуктивної обробки виробів твердосплавним інструментом в умовах серійного та масового виробництва.
Прийняте компонування копіювального та підрізних супортів забезпечує зручний доступ до оброблюваної заготовки та інструментів.
Застосування гідроприводу забезпечує дистанційне електрогідравлічне керування робочими органами верстата.
Напівавтомат забезпечує незалежний цикл роботи кожного супорта, який здійснюється гідропанелями та електричною апаратурою керування. Мала кількість ріжучих інструментів та застосування продуктивних режимів різання значно скорочує час на налагодження та контроль, підвищуючи цим продуктивність верстата. Верстат працює на напівавтоматичному та налагоджувальному режимах.
Поряд з описаним напівавтоматом моделі 1722, широкого поширення набули напівавтомати моделей МР-24, 1712, 1731, 1731С, 1732 та ін, а також верстат МР101.
Напівавтомат 1712 забезпечує автоматичну обробку деталей як за один, так і за кілька проходів із застосуванням декількох шаблонів, а також обробку з проходом на швидкому ходу ділянок деталі, що не обробляються.
Напівавтомат 1731 має електродвигун потужністю 40 кВт і призначається для обробки великогабаритних деталей діаметром до 585 мм.
Характерною особливістю напівавтомата моделі 1731С є наявність верхнього копіювального та нижнього підрізного супортів та можливість встановлення у разі потреби додатково ще двох підрізних супортів.
Призначається напівавтомат для обробки деталей діаметром до 310 мм та довжиною до 760 мм.
Верстат моделі МР101 відноситься до токарно-копіювальних з автоматичним завантаженням та розвантаженням деталей, що підвищує продуктивність в 1,5-2 рази. Автоматичний цикл роботи включає завантаження заготовок, кріплення та звільнення деталі та видачу готового виробу.
Габарит робочого простору токарного багаторізцевого верстата 1722
Фото токарного копіювального багаторізцевого верстата 1722
Фото токарного копіювального багаторізцевого верстата 1722
Основні вузли токарного копіювального багаторізцевого верстата 1722
Основні вузли токарного копіювального багаторізцевого верстата 1722. Дивитись у збільшеному масштабі
Кінематична схема токарного багаторізцевого верстата 1722
Кінематична схема токарного багаторізцевого верстата 1722. Дивитись у збільшеному масштабі
Рухи у верстаті 1722
Шпиндель верстата IV (рис. 45, а) приводиться в рух електродвигуном потужністю 28 кВт через клинопасову передачу 140-280. вал I, змінні колеса А—Б, вал II і два подвійні рухомі блоки шестерень Б1 і Б2. Без урахування змінних коліс шпиндель має чотири швидкості обертання (рис. 45,6), які можуть перемикатися у процесі роботи верстата. Найбільше оборотів шпинделя nmax визначається з виразу
До верстату додається п'ять пар змінних коліс.
Гідропривід рабочих органів токарного багаторізцевого верстата 1722
Гідропанелі токарного багаторізцевого верстата 1722
Гідропанелі токарного багаторізцевого верстата 1722. Дивитись у збільшеному масштабі
Гідропривід верстата (рис. 23) осуществляет:
Гідросистема копіювального супорта складається з
Копіювання здійснюється за допомогою гідравлічної системи, що стежить. Наконечник щупа 22 переміщує золотник щупа щодо його корпусу положення, відповідні зміни висоти шаблону. При цьому через проточки в корпусі щупа 22 відкривається доступ олії в одну порожнину і злив з іншої порожнини циліндра 19 поперечного переміщення. Керування циліндром 17 поздовжнього переміщення здійснюється регулятором 13 гідропанелі.
Гідропанель 24 здійснює автоматичне копіювання та дистанційне керування зворотно-поступальними рухами копіювального супорта з наведеним нижче циклом роботи.
Розподільні золотники 18 і 9 знаходяться відповідно у крайньому правому та крайньому лівому положенні. Золотник 18 перекриває прохід маслу від насоса 2 подач в штокову порожнину циліндра 17, поздовжнє рух копіювального супорта відсутня. Поперечний суппорт утримується у верхньому (за схемою) положенні, оскільки порожнини зливу і підведення олії закриті щупом 22. Олія зливається в бак через запобіжні клапани 36 і 38.
Електромагніти 5 і 6 розподільників включені, інші електромагніти знеструмлені. Розподільний золотник 18 знаходиться в крайньому лівому, а золотник 9 в крайньому правому положенні. Від насоса 1 швидких ходів масло проходить в штокову порожнину 17 циліндра поздовжнього переміщення, а з поршневої порожнини зливається в гідробак.
Електромагніти 20 розподільника і 21 щупа включені, а інші знеструмлені. Розподільні золотники знаходяться: 18 - у крайньому правому, 9 - у крайньому лівому положенні, поздовжнє рух кодувального супорта відсутнє. Під впливом електромагніту 21 золотник щупа 22 займає верхнє (за схемою) положення, відкриваючи маслу доступ поршневу порожнину циліндра 19 поперечного руху, а штокова порожнина циліндра повідомляється з гідробаком. Поперечний суппорт переміщається вниз до дотику наконечника щупа 22 шаблоном.
Електромагніти 6 розподільника і 21 щупа включені, а решта знеструмлено. Олія від насоса 2 подач надходить у штокову порожнину циліндра 17 поздовжнього переміщення, а з поршневої порожнини подається до регулятора 13 і дроселю 11 першої подачі поздовжньої і зливається в гідробак. Зливна порожнина щупа 22 з'єднана з регулятором 13 і дроселем 16 поперечних подач. Регулятор 13 здійснює координацію спільних дій поздовжньої та поперечної подач.
Електромагніти, 25 і 21 включені, а інші - знеструмлені. Олія від дроселя через 11 дросель 10 зливається в гідробак. В іншому робота гідросистеми подібна до роботи при копіюванні на першій робочій подачі.
Електромагніт 20 включений, а інші знеструмлені. При цьому поздовжнє переміщення копіювального супорта відсутнє. Золотник щупа 22 займає нижнє (за схемою) положення, поперечний суппорт прискорено переміщається вгору.
Електромагніт 20 залишається включеним і включається електромагніт 5. Інші електромагніти розподільників знеструмлені. Обидва розподільні золотники 18 і 9 головного розподільника панелі 24 займають праве положення; масло від насоса 2 подач не надходить у гідросистему, оскільки вхід йому закритий золотником 9. Олія від насоса 1 швидких ходів надходить у поршневу порожнину циліндра 17 поздовжнього переміщення, а зі штокової порожнини зливається в гідробак.
Гідросистема підрізного супорта складається з гідропанелі 32 типу 1712-85, здійснює зворотно-поступальний рух підрізного супорта і працює за наведеним нижче циклом.
Усі електромагніти розподільників знеструмлені, розподільні золотники 30 та 29 головного розподільника панелі 32 знаходяться відповідно у правому та лівому положенні. Олія зливається через запобіжні клапани 37 і 38 гідробак без тиску, так як клапани 37 і 38 розвантажені розподільниками з електромагнітами 34, 36 і 5.
Електромагніти 34 та 36 розподільників включені. Розподільний золотник 29 знаходиться у правому положенні, а золотник 30 - у лівому. Олія надходить у штокову порожнину циліндра 28, а поршневої порожнини зливається в гідробак.
Електромагніт 34 включений, а 36 - знеструмлений. Золотники 29 та 30 знаходяться у лівому положенні. Масло надходить у штокову порожнину циліндра 28, а поршневої порожнини зливається в гідробак через клапани 27, 26, фільтр 4 і дросель 3.
Електромагніт 36 включений, а 34 - знеструмлений. Золотники 29 та 30 знаходяться у правому положенні. Олія надходить у поршневу порожнину циліндра 28, а зі штокової порожнини зливається в гідробак.
Гідросистема пиноли задньої бабки состоит из гідропанелі 39 типа 101-82-3, распределителя 43 з ручным керуванням і осуществляет зажим детали в центрах і пиноли задньої бабки.
Підведення пінолі відбувається при переміщенні розподільника за допомогою рукоятки в положення затиску. Масло надходить у нижню торцеву порожнину напрямного розподільника 40 і переміщає його вгору (положення показано на рис. 23). Масло, що нагнітається обома насосами, через зворотні клапани 44 направляється в поршневу порожнину циліндра 33 переміщення пінолі.
Після притиску деталі до центру передньої бабки піноль задньої бабки зупиняється, тиск у гідросистемі підвищується, і поршні 31 затискача пінолі закріплюють піноль.
Тиск затискання деталі в центрах визначається налаштуванням редукційного клапана 42 і регулюється не більше 0,8..2,5 МПа.
Відведення пінолі відбувається при переміщенні золотника розподільника 43 положення віджиму. При цьому масло надходить у верхню торцеву порожнину напрямного розподільника 40 і переміщує його вниз.
Масло, що нагнітається обома насосами, направляється в штокову порожнину циліндра 33 переміщення пінолі, виробляючи швидке відведення її у вихідне положення. У положеннях відведення насос 2 подач розвантажується через розподільник 43.
Перед віднайденням несправностей необхідно перевірити та відрегулювати тиск у гідросистемі:
Вузли токарного багаторізцевого верстата 1722
Основні вузли токарного копіювального багаторізцевого верстата 1722. Дивитись у збільшеному масштабі
Вузли токарного багаторізцевого верстата 1722
Основні вузли токарного копіювального багаторізцевого верстата 1722. Дивитись у збільшеному масштабі
Установче переміщення гідрокопіювального супорта в радіальному напрямку проводиться вручну за допомогою маховичка 5 (рис. 46, а), який встановлений на шпонці на порожнистому валику 6. Обертання від маховичка 5 передається через порожнистий валик 6 і конічні шестірні 8 і 10 ходовому. пов'язаний з нерухомою матковою гайкою 13 і при своєму обертанні переміщає гідрокопіювальний супорт.
Після встановлення у необхідне положення гідрокопіювальний суппорт закріплюється поворотом валика 7 та ексцентрика 9 за допомогою рукоятки 4.
При налагодженні верстата необхідно обмежувати хід щупа гідроциліндра. Це обмеження забезпечується перестановкою упору 12. Упор 12 жорстко пов'язаний з ходовим гвинтом 15, що знаходиться в контакті з матковою гайкою 14, виконаної за одне ціле з конічним колесом. Обертання гайки 14, а відповідно і переміщення упору 12 досягається поворотом маховичка 3, який пов'язаний з гайкою 14 валиком 1 і конічним колесом 16.
Розмір переміщення упору визначається по лимбу 2.
Для швидкого налагодження верстата в момент його налаштування та для підналагодження в процесі обробки партії деталей поперечні супорти, крім радіальної подачі від копірів, мають ручні настановні переміщення.
На рис. 46, б показана конструкція поперечних супортів верстата моделі 1722. По направляючих станини 2 переміщуються нижні поздовжні санки 9, які в необхідному положенні закріплюються болтами 7 і притисками 8. З поздовжніми санками пов'язані плита 10 з радіальними напрямними1, по яких Останні мають два таврові пази для закріплення різців.
Подача кожного з поперечних супортів у процесі обробки деталі за напівавтоматичним циклом здійснюється копіром 3. Ручне переміщення супорта проводиться рукояткою, що одягається на квадратний кінець валу 17, який через конічні колеса 18 і 19 передає обертання ходовому гвинту 16.
Останній пов'язаний з планкою 5, що має різьбовий отвір. Перед ручним переміщенням супорта потрібно звільнити болти 15, а після регулювання супорта затягнути їх знову, з'єднавши тим самим поперечні санки 11 з повзуном 14, в якому на пальці 13 встановлений ролик 12. Цей ролик знаходиться в контакті з копіром 3. Постійний притиск ролика копію 3 здійснюється пружиною 21, встановленої в гільзі 20. Остання має отвір, в яке входить виступ планки 5, пов'язаної з повзуном 14. Пружина прагне відштовхнути гільзу 20 тому і через планку 5 і повзун 14 притискає ролик до копіра.
Регулювання положення копіра щодо поздовжніх санчат супорта забезпечується гайками 1 і 4, які нагвинчені на різьбову тягу 22. Клин 6 служить для направлення копіра 3.
У верстаті моделі 1722 задня бабка гідрофпкована. За допомогою гідравліки здійснюється швидке відведення і підведення пінолі, підтискання заднього центру і закріплення пінолі в корпусі задньої бабки.
Установче переміщення задньої бабки направляючими станини проводиться вручну за допомогою ходового ггвинта 21 (рис. 46, в) і маткової гайки 20, закріпленої в корпусі 1 бабки. Закріплення задньої бабки на направляючих станини здійснюється болтами 30 і притискними планками 22.
Шпиндель 6 задньої бабки, що обертається, змонтований на підшинниках кочення в пінолі 12. У передній опорі встановлені подвійний циліндричний регульований роликовий підшипник 4 і два кулькових упорних підшипника 5 і 7. Задня опора шпинделя складається з двох однорядних кулькових підшипників. внутрішнім комічним кільцем здійснюється гайкою 3.
У конус шпинделя задньої бабки вставляється центр 2, який виймається за допомогою кліпу, що вставляється у вікно б. Клин натискає на стрижень 9, а останній виштовхує центр.
Піноль 12 може переміщатися в отворі корпусу 1. У пінолі профрезерований поздовжній паз а, який входить шпонка 8, не допускає повороту пінолі щодо своєї осі.
Для переміщення пінолі використовується гідроциліндр, який складається з кришки 18, гільзи 16 та фланця 14. Циліндр приєднується до корпусу задньої бабки. Поршень 17 закріплений на штоку 15, який за допомогою диска 13 пов'язаний з пінолю 12.
При подачі олії з напірної магістралі через фланець 14 з лівого боку поршня піноль з центром швидко відводиться назад. Підведення пінолі до виробу і підтискання центру відбуваються, коли масло підводиться по каналах кришки 18 в праву порожнину гідроциліндра.
Після підтискання центру піноль має бути закріплена в корпусі бабки. Це закріплення здійснюється двома плаваючими гідравлічними затискачами, кожен з яких складається з двох втулок 23 і 28, поршня 26, штока 25 і пружини 29. Як поршень, так і шток мають по два кільця ущільнювачів 24 і 27.
Для затиску качалки масло під тиском подається трубопроводами 19 і 31 в порожнину між поршнем 26 і втулкою 23. При цьому поршень 26 переміщається вліво і через шток 25 тягне втулку 28, притискаючи її до пінолі з правого боку. У той же час олія тисне на втулку 23, притискаючи її до пінолі з лівого боку. Звільняється піноль пружиною 29 після того, як робочі порожнини затискачів відключаються від напірної магістралі.
Технічні характеристики багаторізцевого копіювального верстата 1722
Технічні характеристики багаторізцевого копіювального верстата 1722